гомінливість
гомінли́вість
-вості, ж.
1》 Властивість за знач. гомінливий 1).
2》 Абстр. ім. до гомінливий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомінливість — гомінли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гомінли́вий. Мати готова була поміняти гомінливість столиці на тишу якогось маленького провінційного містечка (з мемуарної літ.); В дитинстві я понад усе любив Весняну гомінливість ручаїв (із журн. Словник української мови у 20 томах
- гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. гомінли́вий 1. 2. Абстр. ім. до гомінли́вий 2. Словник української мови в 11 томах