1. Словник української мови в 11 томах

гомінливість

ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

1. Властивість за знач. гомінли́вий 1.

2. Абстр. ім. до гомінли́вий 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомінливість — гомінли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гомінливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. гомінливий 1). 2》 Абстр. ім. до гомінливий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гомінливість — ГОМІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гомінли́вий. Мати готова була поміняти гомінливість столиці на тишу якогось маленького провінційного містечка (з мемуарної літ.); В дитинстві я понад усе любив Весняну гомінливість ручаїв (із журн. Словник української мови у 20 томах