горобеня
горобеня́
-яти, с., розм.
1》 Пташа горобця.
2》 перен., зневажл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горобеня — горобеня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- горобеня — ГОРОБЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Панас Мирний); Горобці вже не казились... Словник української мови у 20 томах
- горобеня — див. дитина Словник синонімів Вусика
- горобеня — Горобеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горобеня — ГОРОБЕНЯ́, я́ти, с., розм. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Мирний, 1, 1954, 58); Горобці вже не казились... Словник української мови в 11 томах
- горобеня — Горобеня, -няти с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42. Словник української мови Грінченка