горобеня

Значення в інших словниках

1. горобеня — горобеня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. горобеня — -яти, с., розм. 1》 Пташа горобця. 2》 перен., зневажл. Про людину з невеликою фізичною силою або про таку, що займає незначне місце в суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горобеня — ГОРОБЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Панас Мирний); Горобці вже не казились... Словник української мови у 20 томах
4. горобеня — Горобеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. горобеня — ГОРОБЕНЯ́, я́ти, с., розм. 1. Пташа горобця. Швидко вони [хлопці] позавертали овець і, як кошенята, дралися по вербах, видираючи горобенят (Мирний, 1, 1954, 58); Горобці вже не казились... Словник української мови в 11 томах
6. горобеня — Горобеня, -няти с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42. Словник української мови Грінченка