гуцулка
гуцу́лка
I див. гуцули.
II -и, ж., розм.
1》 Гуцульська мелодія до танцю.
|| Танець, що виконується під таку мелодію.
2》 Чоловіча вишита сорочка зі стоячим коміром.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуцулка — гуцу́лка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку, дівчину гуцу́лка 2 іменник жіночого роду мелодія; сорочка розм. Орфографічний словник української мови
- гуцулка — Народний танець українців Прикарпаття — гуцулів. Музичний Словник-довідник музичних термінів
- гуцулка — Гуцу́лка, -лки, -лці; -цу́лки, -цу́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гуцулка — ГУЦУ́ЛКА¹ див. гуцу́ли. ГУЦУ́ЛКА², и, ж; розм. 1. Гуцульська мелодія до танцю. Бабине приговорювання не могло його вигулити з дучки [виманити з нори], аж доки дід не сів на порозі і не заграв гуцулки в сопівку [сопілку] (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах
- гуцулка — Гуцулка, -ки ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех. Словник української мови Грінченка