дикість
ди́кість
-кості, ж.
1》 Стан за знач. дикий 2).
2》 Властивість за знач. дикий 3-5).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дикість — ди́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дикість — Дикунство, варварство, відсталість, некультурність, нецивілізованість. Словник синонімів Караванського
- дикість — БЕЗКУЛЬТУ́Р'Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬ підсил. розм., ДИКУ́НСТВО зневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб'ям і безкультур'ям (Ю. Словник синонімів української мови
- дикість — ДИ́КІСТЬ, кості, ж. 1. Стан за знач. ди́кий 2. Я пильно Прислухався повіркам людей Освічених, що, мов недобитки Замерклого поганства й дикості, Осталися до наших ще часів (Фр., XIII, 1954, 192). 2. Властивість за знач. ди́кий 3-5. Словник української мови в 11 томах
- дикість — Дикість, -кости ж. Дикость. Словник української мови Грінченка