1. Словник синонімів української мови

дикість

БЕЗКУЛЬТУ́Р'Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬ підсил. розм., ДИКУ́НСТВО зневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб'ям і безкультур'ям (Ю. Мартич); — Яка дикість! Який брак культури! — хвилювався Савченко (М. Коцюбинський); — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! Ой, Боже, Боже! (І. Нечуй-Левицький); — Що важить твоя діяльність проти роботи всіх тих сил, які держать маси в темряві, в некультурності? (Б. Грінченко). — Пор. ва́рварство, неві́гластво.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикість — ди́кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дикість — Дикунство, варварство, відсталість, некультурність, нецивілізованість. Словник синонімів Караванського
  3. дикість — -кості, ж. 1》 Стан за знач. дикий 2). 2》 Властивість за знач. дикий 3-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дикість — ДИ́КІСТЬ, кості, ж. 1. Стан за знач. ди́кий 2. Я пильно Прислухався повіркам людей Освічених, що, мов недобитки Замерклого поганства й дикості, Осталися до наших ще часів (Фр., XIII, 1954, 192). 2. Властивість за знач. ди́кий 3-5. Словник української мови в 11 томах
  5. дикість — Дикість, -кости ж. Дикость. Словник української мови Грінченка