димник
димни́к
-а, ч., заст.
Димар.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- димник — Ди́мник: — комин [51] Словник з творів Івана Франка
- димник — див. димар Словник синонімів Вусика
- димник — (ст.слов.) 1. Те саме, що і вікно волокове. 2. Вид пічної труби або верхня частина димоходу, що інколи прикрашалася різьбленням. Д., що влаштовувався у курній хаті, був більшим і вищим ніж звичайна пічна труба. 3. Декоративне завершення димаря. Архітектура і монументальне мистецтво
- димник — Димник, -ка м. = димарь. Словник української мови Грінченка