1. Великий тлумачний словник сучасної мови

димно

ди́мно

присл.

З димом, димлячи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димно — ди́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. димно — ДИ́МНО, присл. З димом, димлячи. Завод залізом димно дзенькав (Сос., Щастя.., 1962, 252); // у знач. присудк. сл. У Києві огонь горить, в Дорогинці димно; Як убили Саливона — Усім панам дивно (Нар. лірика, 1956, 113)." Словник української мови в 11 томах
  3. димно — Димно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16. Словник української мови Грінченка