добровольчий

доброво́льчий

-а, -е.

Прикм. до доброволець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добровольчий — доброво́льчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добровольчий — ДОБРОВО́ЛЬЧИЙ, а, е. Прикм. до доброво́лець. Давидов зв’язався з селянськими добровольчими загонами і з їх підтримкою почав успішно діяти в тилу французів (Іст.СРСР, II, 1957, 118). Словник української мови в 11 томах