1. Великий тлумачний словник сучасної мови

домен

доме́н

-у, ч.

1》 Спадкове земельне володіння короля в країнах Європи за середньовіччя.

2》 Особисте земельне володіння середньовічного феодала.

3》 Ділянка намагнічення феромагнетику.

Циліндричний магнітний домен — елемент магнітного середовища зі змінюваною магнітною поляризацією.

4》 спец. Множина всіж можливих значень деякого атрибута.

|| Стовпчик відношення в базі даних.

5》 Частина речовини, що має відмінні від решти речовини фізичні властивості.

6》 тех. Частина інформаційного інтернет-простору, асоційована з певним власником (державою, організацією, індивідом).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домен — Доме́на, доме́н: — особисте земельне володіння [25] — певна ділянка, царина, галузь [33] — тут: особисте земельне володіння [51] Словник з творів Івана Франка
  2. домен — доме́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. домен — доме́н (франц. domaine, від лат. dominium – володіння) 1. Спадкове земельне володіння короля в країнах Європи за середньовіччя. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. домен — У європ. середньовіччі частина помістя феодала, в якій він провадив власне господарство, використовуючи працю залежних селян. Універсальний словник-енциклопедія
  5. домен — ДОМЕ́Н, у, ч. Особисте земельне володіння середньовічного феодала. В його [київського великого князя] безпосередньому володінні зосереджувалася значна частина древньоруської території, якою він управляв з допомогою посадників як своїм доменом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 566). Словник української мови в 11 томах
  6. домен — рос. домен (фр. domaine, від латин. dominium — володіння) — 1. Нерухоме май-но, земля, яка перебувала у власності феодала (короля, князя, герцога); джерело доходів держави в епоху феодалізму. Eкономічна енциклопедія