1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дружка

дру́жка

-и, ж.

1》 Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді.

2》 діал. Те саме, що дружба II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружка — дру́жка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири дру́жки Орфографічний словник української мови
  2. дружка — ДРУ́ЖКА, и, ж. 1. Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді. Лукина з дружками пішла по селі просить на весілля (Н.-Лев., III, 1956, 348); Тим часом дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний.. Словник української мови в 11 томах
  3. дружка — Дружка, -ки ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе старшої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Мет. 206. Словник української мови Грінченка