1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жінчин

жі́нчин

-а, -е.

Належний жінці (у 3 знач.).

|| Стос. до жінки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жінчин — жі́нчин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жінчин — Жі́нчин, -на, -не; -чині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жінчин — ЖІ́НЧИН, а, е. Належний жінці (у 3 знач.). Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері (Коцюб., І, 1955, 30); Якщо не вдасться йому знайти роботи... Словник української мови в 11 томах
  4. жінчин — Жінчин, -на, -не Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177. Словник української мови Грінченка