з

I невідм., с.

Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе").

II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення:

1》 з род. в. Вказує на предмет, середовище, зсередини яких спрямовані дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін.

2》 з род. в. Вказує на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін.

|| Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється.

3》 з род. в. Вказує на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух.

|| Вказує на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються.

|| Вказує на місцеперебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь.

|| У сполуч. з прийм. в, на, до вказує на місце, предмет, від якого повторюється дія.

|| У сполуч. з прийм. до, в вказує на межу поширення дії, стану або властивості.

|| У сполуч. зі сл. погляд, позиція і т. ін. вказує на спрямованість чиїх-небудь думок, поглядів, оцінок і т. ін.

4》 з род. в. Вказує на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета.

5》 з оруд. в., також зі сл. поруч, поряд. Вказує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось. Часові відношення:

6》 з род. в. Вказує на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану.

|| У поєднанні з прийм. до вказує на межі тривання якоїсь дії, стану.

|| У поєднанні з прийм. на вказує на проміжок часу між двома днями, датами.

|| У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень вказує на неточно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь.

|| У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень вказує на неперервність, повторюваність якої-небудь дії.

7》 з оруд. в. Вказує на супровідну дію, одночасність різних дій.

|| Вказує на подію, явище, після яких відразу щось відбувається.

|| Вказує на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія. Причинові відношення:

8》 з род. в. Вказує на причину дії або стану.

9》 з род. в. Вказує на підставу якої-небудь дії або стану.

|| з оруд. в. Вказує на подію, з нагоди якої вітають, поздоровляють і т. ін. Обставинні (способу дії) відношення:

10》 з род. і оруд. в. Уживається на означення способу виконання дії.

|| Вказує на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою).

11》 з оруд. в. Вказує на супровідні дію, стан, почуття.

12》 з оруд. в. Вказує на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь. Відношення мети:

13》 з оруд. в. Вказує на мету дії. Кількісні відношення:

14》 з род. в. Вказує на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле.

15》 з род. в., заст. Вказує на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції.

16》 із знах. в. Вказує на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь.

17》 із знах. в. У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. вказує на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало.

18》 з оруд. в. Вказує на додаткову кількість чого-небудь. Об'єктні відношення:

19》 з род. і оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., що на них спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується.

20》 з род. в. Вказує на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено.

21》 з род. в. Вказує на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень.

22》 з род. в. Вказує на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія.

23》 з род. в. Вказує на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед).

24》 з род. в. Вказує на стан, який порушується, переривається і т. ін.

|| Вказує на становище, обставини (зазвичай скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам.

|| У сполуч. з прийм. "в" вказує на перехід особи з одного стану в інший.

25》 з род. в. Вказує на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь.

26》 з род. в. Вказує на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін.

27》 з род. в. Вказує на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів.

28》 з род. в. Вказує на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певне відношення.

|| Вказує на групу понять з якої-небудь галузі, сфери.

29》 з оруд. в. Вказує на особу, що вступає з іншою у певні стосунки або виявляє якесь ставлення до неї.

|| Вказує на особи, предмети, що перебувають у взаємодії.

30》 з оруд. в. Вказує на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін.

31》 з оруд. в. Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь.

32》 з оруд. в. У сполуч. з прикм. спільний, згідний, солідарний і т. ін. вказує на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність чого-небудь. Означальні відношення:

33》 з оруд. в. Вказує на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь.

|| Вказує на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета.

34》 з оруд. в. Вказує на вміст якого-небудь предмета.

35》 з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет.

36》 із знах. в. Вказує на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет.