1. Великий тлумачний словник сучасної мови

займати

займа́ти

-аю, -аєш, недок., зайняти і діал. займити, займу, займеш, док., перех.

1》 Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь.

|| Захоплювати який-небудь населений пункт, територію, місцевість і т. ін.

|| Мешкати де-небудь, мати в своєму користуванні.

|| Перебувати на якій-небудь посаді. Займати оборону. Займати чергу.

2》 Заповнювати собою яку-небудь площу, ділянку або якийсь простір, місце. Займати місце.

3》 кого, рідко. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про думки, почуття).

4》 Заповнювати який-небудь проміжок часу; продовжуватися, тривати.

5》 Зачіпати, хапати, б'ючи, кусаючи і т. ін.

|| Звертатися, заговорювати з особливою приязню, зацікавленістю до кого-небудь; залицятися.

|| Чіплятися, ображати, викликати на сварку.

|| Нападати.

6》 Захоплювати, переймаючи або збираючи докупи і женучи куди-небудь (худобу, свійських птахів і т. ін.).

|| Переймати і зачиняти в хлів, сарай і т. ін. чужу худобу, коней за спаш свого городу, поля, поки їх господар не відшкодує збитків.

7》 заст. Гнати куди-небудь, проганяти звідкись (людей).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займати — займа́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. займати — див. залицятися Словник синонімів Вусика
  3. займати — Брати, посідати, жм. запосідати; (пост) обіймати; (силою чужу землю) окуповувати, забирати, захоплювати, заволодівати чим; (кімнату) користуватися чим; (кого) |за|чіпати, ображати, чіплятися до... Словник синонімів Караванського
  4. займати — Нехай мене той займає, хто кохання в серці має. Говорить молода дівчина. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. займати — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
  6. займати — Займа́ти, займа́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. займати — ЗАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЙНЯ́ТИ і діал. ЗАЙМИ́ТИ, займу́, займе́ш, док., перех. 1. Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. займати — Займа́ти, -ма́ю, -єш сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Словник української мови Грінченка