запивати
запива́ти
-аю, -аєш, недок., запити, -п'ю, -п'єш, док.
1》 перех. Пити що-небудь відразу після їди, приймання ліків.
|| перен. Пити горілку, вино, щоб заглушити, притупити горе, смуток і т. ін.
2》 перех., розм. Пити вино, горілку, відзначаючи яку-небудь подію.
|| Випивати з нагоди закінчення чого-небудь; випиваючи, завершувати що-небудь.
|| кого, заст. Вином, горілкою відзначати заручини.
Запивати могорич — пити вино, горілку з приводу успішного завершення якої-небудь справи (купівлі, продажу чого-небудь, заручин і т. ін.).
3》 перев. док., неперех., розм. Почати пиячити, пити запоєм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запивати — запива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запивати — пи́ти (запива́ти) / ви́пити (запи́ти) мирову́ (зми́рщину). Миритися, уживаючи спиртне з цього приводу. — Зчинилася бійка! .. Крик… ґвалт… Насилу розборонили люди (супротивників), та й ведуть знову в шинок “мирову пити” (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
- запивати — ПИ́ТИ (мати потяг до алкогольних напоїв, регулярно їх уживати); ПИЯ́ЧИТИ, ХИЛИ́ТИ розм., П'Я́НСТВУВАТИ розм. (постійно напиватися, бути п'яницею); ВИПИВА́ТИ, ПОПИВА́ТИ, ПІДПИВА́ТИ розм. (вживати алкоголь потроху, час від часу); ЗАПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- запивати — ЗАПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, док. 1. перех. Пити що-небудь відразу після їди, приймання ліків. Тихович нашвидку їв яйця, запиваючи їх каламутним чаєм (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- запивати — Запива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. запити, -п'ю́, -п'єш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Харьк. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Словник української мови Грінченка