звідини

зві́дини

-ин, мн., діал.

Розвідка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідини — зві́дини множинний іменник розвідка діал. Орфографічний словник української мови
  2. звідини — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Словник синонімів української мови
  3. звідини — ЗВІ́ДИНИ, ин, мн., діал. Розвідка. — Слухайте,— каже Королик,— треба нам когось вислати на звідини до ворожого табору (Фр., IV, 1950, 68); Бондариха ходила у місто на звідини й принесла вісті, що убитих є четверо, а поранених, мабуть, дуже багато (Козл., Ю. Крук, 1957, 528). Словник української мови в 11 томах