знаний

зна́ний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знати 1), 3).

2》 у знач. прикм. Про якого знають; відомий, знайомий.

3》 у знач. прикм. Славетний, видатний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаний — зна́ний 1 дієприкметник від: знати зна́ний 2 прикметник відомий; славетний — рідко Орфографічний словник української мови
  2. знаний — Відомий, знайомий, знакомитий, сил. славетний, видатний. Словник синонімів Караванського
  3. знаний — ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  4. знаний — Зна́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. знаний — ЗНА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зна́ти 1, 3. В Суботові є криниці, їх вода й Шевченком знана (Турч., Земле моя.., 1961, 8); Я вперше в житті побачив знані тільки з книжок, пісень і переказів наші рідні Карпати (Мас., Під небом.. Словник української мови в 11 томах
  6. знаний — Знаний, -а, -е Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. І. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. K. Іов. 75. Словник української мови Грінченка