зібганий
зі́бганий
рідше зобганий, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зібгати, зобгати.
2》 у знач. прикм.Який зібгався, зобгався, став зморщеним, скривленим.
3》 у знач. прикм. Який зім'явся, став м'ятим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зібганий — зі́бганий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зібганий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
- зібганий — зібганий : ◊ зібганий в каблу́к → каблук Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зібганий — Зі́бганий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зібганий — ЗІ́БГАНИЙ, рідше ЗО́БГАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин ч. до зібга́ти, зобга́ти. Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Л. Янов., I, 1959, 31); Марія збентежилась, глянувши на кімнату. Словник української мови в 11 томах