1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каракатий

карака́тий

-а, -е.

1》 Сукуватий, із наростами; кострубатий, кордубатий, корчуватий (про дерева). Каракатий в'яз.

|| Кривий.

2》 перен. Незугарний на вигляд, кривоногий (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракатий — карака́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. каракатий — КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Словник синонімів української мови
  3. каракатий — КАРАКА́ТИЙ, а, е. 1. Сукуватий, із наростами; кострубатий, кордубатий, корчуватий (про дерева). Каракатий дуб; Каракатий в’яз; // Кривий. Караката береза. 2. перен. Незугарний на вигляд, кривоногий (про людину). — А ти що за один будеш?... Словник української мови в 11 томах