1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кидь

I -і, ж., розм.

Відстань, на яку можна що-небудь кинути.

II виг.

Уживається як присудок для вираження однократної дії за знач. кидати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кидь — кидь 1 іменник жіночого роду відстань, на яку можна щось кинути розм. кидь 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кидь — КИДЬ¹, і, ж., розм. Відстань, на яку можна що-небудь кинути. А він був од мене не більше, як на одну кидь (Сл. Б. Грінченка); Гнаний далі поривистим вітром... Словник української мови у 20 томах
  3. кидь — КИДЬ¹, і, ж., розм. Відстань, на яку можна що-небудь кинути. А він був од мене не більше, як на одну кидь (Сл. Гр.); Врізався корабель у піщану косу на одну кидь од берега. КИДЬ², виг. Уживається як присудок для вираження однократної дії за знач. Словник української мови в 11 томах
  4. кидь — Кидь, -ді I ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк. --------------- Кидь! II меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю! Словник української мови Грінченка