клейноди
клейно́ди
-ів, мн. (одн. клейнод, -а, ч.).
1》 заст. Коштовності, самоцвіти.
2》 тільки мн., іст. Знаки влади, регалії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейноди — Ів, мн. 1. Коштовності. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка). 2. іст. Знаки влади, регалії. – Візьміть мої гетьманські Клейноди, панове (Т.Шевченко); Клейноди гетьманські покладено було в церковних сховах в олтарі (М.Лазорський). Літературне слововживання
- клейноди — Б. З. коштовності, самоцвіти; (знаки влади) реґалії. Словник синонімів Караванського
- клейноди — КЛЕЙНО́ДИ, ів, мн. (одн. клейно́д, а, ч.). 1. заст. Коштовності, самоцвіти. Ліпша мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
- клейноди — Клейно́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клейноди — КЛЕЙНО́ДИ, ів, мн. (одн. клейно́д, а, ч.). 1. заст. Коштовності, самоцвіти. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Л. Укр., III, 1952, 181); *Образно. Клейнод уроди на губоньках твоїх ще червоніє (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах