1. Літературне слововживання

клейноди

Ів, мн. 1. Коштовності. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка). 2. іст. Знаки влади, регалії. – Візьміть мої гетьманські Клейноди, панове (Т.Шевченко); Клейноди гетьманські покладено було в церковних сховах в олтарі (М.Лазорський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейноди — Б. З. коштовності, самоцвіти; (знаки влади) реґалії. Словник синонімів Караванського
  2. клейноди — -ів, мн. (одн. клейнод, -а, ч.). 1》 заст. Коштовності, самоцвіти. 2》 тільки мн., іст. Знаки влади, регалії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клейноди — КЛЕЙНО́ДИ, ів, мн. (одн. клейно́д, а, ч.). 1. заст. Коштовності, самоцвіти. Ліпша мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. клейноди — Клейно́ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клейноди — КЛЕЙНО́ДИ, ів, мн. (одн. клейно́д, а, ч.). 1. заст. Коштовності, самоцвіти. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Л. Укр., III, 1952, 181); *Образно. Клейнод уроди на губоньках твоїх ще червоніє (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах