класичний

КЛАСИЧНИЙ – КЛАСНИЙ – КЛАСОВИЙ

Класичний. 1. Пов’язаний з давньогрецьким, давньоримським світом, його культурою; красою подібний до статуї стародавніх греків і римлян; античний. Вж. зі сл.: світ, мистецтво, література, науки, філологія, обличчя, краса. 2. Який стосується класицизму: класичний стиль, класична філософія, класична школа. 3. Створений класиком – видатним письменником, діячем мистецтва, науки; зразковий. Вж. зі сл.: спадщина, драматургія, музика, твір, роман, праця, метод, визначення, промова, приклад.

Класний. 1. Який стосується шкільного класу. Вж. зі сл.: журнал, керівник, дошка, кімната, робота, читання, збори. 2. Який має високий професійний або спортивний рівень; майстерний. Вж. зі сл.: гравець, фахівець, футболіст, художник, гра, команда, виховання.

Класовий. Який стосується суспільних класів, їх взаємовідносин, ідеології тощо. Вж. зі сл.: підхід, політик, характер, свідомість, суть, солідарність, відносини, інтереси.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класичний — класи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. класичний — [класичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. класичний — -а, -е. 1》 Стос. до класицизму. 2》 Створений класиком (у 1 знач.), класиками; виняткового значення, зразковий. || Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. || розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. 3》 Стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. класичний — КЛАСИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до класицизму, характерний для нього. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (І. Нечуй-Левицький); На узгір'ї, серед віковічного лісу, здіймався у височінь білий палац з класичними колонами (Ф. Словник української мови у 20 томах
  5. класичний — класи́чний (від лат. classicus – взірцевий) 1. Той, що стосується давньогрецького або давньоримського періоду в літературі і мистецтві. 2. Властивий класицизмові, класикові, художній твір, який зберіг до нашого часу зразковість. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. класичний — АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше. Словник синонімів української мови
  7. класичний — КЛАСИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до класицизму. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (Н.-Лев., II, 1956, 415); [Монтаньяр (холодно):] Сі декламації, мій пане, зайві, трагедія класична вийшла з моди (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. класичний — Класичний, -а, -е Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. Левиц. Пов. 13. Словник української мови Грінченка