кривдження
кри́вдження
-я, с.
Дія за знач. кривдити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривдження — кри́вдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кривдження — КРИ́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. кри́вдити. Чуючи себе безсильною запобігти кривдженню селян (се було 1849 року), небагато звертала [влада] уваги й на те, коли селяни потурбували свойого [свого] кривдника (І. Словник української мови у 20 томах
- кривдження — КРИ́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. кри́вдити. Чуючи себе безсильною запобігти кривдженню селян (се било 1849 року), небагато звертала [влада] уваги й на те, коли селяни потурбували свойого кривдника (Фр., VIII, 1952, 383). Словник української мови в 11 томах