кривдження

кри́вдження

-я, с.

Дія за знач. кривдити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривдження — кри́вдження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кривдження — КРИ́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. кри́вдити. Чуючи себе безсильною запобігти кривдженню селян (се було 1849 року), небагато звертала [влада] уваги й на те, коли селяни потурбували свойого [свого] кривдника (І. Словник української мови у 20 томах
  3. кривдження — КРИ́ВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. кри́вдити. Чуючи себе безсильною запобігти кривдженню селян (се било 1849 року), небагато звертала [влада] уваги й на те, коли селяни потурбували свойого кривдника (Фр., VIII, 1952, 383). Словник української мови в 11 томах