кривджений

кри́вджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до кривдити.

|| кривджено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривджений — кри́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кривджений — КРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кри́вдити. [Жандарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (І. Франко); Навіть гнані, упосліджені і кривджені Пірат... Словник української мови у 20 томах
  3. кривджений — КРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до кри́вдити. [Ж андарм:] Я полюбив отсю бідолаху, Анну, сироту.., кривджену нелюдами-братами (Фр. Словник української мови в 11 томах