куничник
куни́чник
-а, ч.
Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куничник — КУНИ́ЧНИК, а, ч. Трав'яниста багаторічна кормова рослина родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. У рослинному покриві мілководної ділянки річки можна побачити митлицю повзучу та куничник (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- куничник — КУНИ́ЧНИК, а, ч. (Calamagrostis Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. На Михайлівській цілині.. Словник української мови в 11 томах