куничник

куни́чник

-а, ч.

Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куничник — КУНИ́ЧНИК, а, ч. Трав'яниста багаторічна кормова рослина родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. У рослинному покриві мілководної ділянки річки можна побачити митлицю повзучу та куничник (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. куничник — КУНИ́ЧНИК, а, ч. (Calamagrostis Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. На Михайлівській цілині.. Словник української мови в 11 томах