курія
ку́рія
-ї, ж., іст.
1》 У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства.
2》 Провінційний міський сенат в Римській імперії.
3》 В Західній Європі у середні віки – рада сеньйора з його васалами.
Виборчі курії — розряди, на які поділяються виборці за національною, професійною та ін. ознакам, а також самі виборці, які входять до цих розрядів.
Королівська курія — збори великих феодалів, що їх збирав король.
4》 Сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою.
5》 У деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курія — (папська або римська) папська установа для керування цілою католицькою церквою [II] Словник з творів Івана Франка
- курія — ку́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- курія — див. вихор; заметіль Словник синонімів Вусика
- курія — КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. В період утворення держави курії стали найважливішим військово-політичним осередком римського суспільства (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- курія — ку́рія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) 1. У Стародавньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна... Словник іншомовних слів Мельничука
- курія — Ку́рія, -рн, -рією; -рії, ку́рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курія — КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства. 2. У деяких буржуазних країнах — розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- курія — (лат. — громада мужів) Адміністративна споруда або просторий зал для засідань міського самоврядування чи сенату у Стародавньому Римі, яка звичайно входила до складу форуму. Нерідко будівля К. об'єднувалася з коміціями — місцями народних зборів. Архітектура і монументальне мистецтво