либонь

либо́нь

1》 присл. Означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; нібито.

|| Уживається в логічному висновку, що випливає з певних подій чи ситуацій; мабуть.

|| Уживається для висловлення можливості певної дії, події тощо.

|| Уживається для підкреслення приблизності часу, певної міри і т. ін.

|| Уживається в запитаннях про більш-менш вірогідні події, явища і т. ін. та у відповідях на такі запитання.

2》 у знач. вставн. сл. Відповідає всім відтінкам значення прислівника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

либонь — либо́нь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
либонь — пр., нібито; мабуть, здається, десь <�певно>, чого доброго, грішним ділом. Словник синонімів Караванського
либонь — див. мабуть Словник синонімів Вусика
либонь — ЛИБО́НЬ. 1. присл. Означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; нібито. Про Сагайдачного співали, Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандровав [мандрував] козак всю ніч (І. Котляревський); – Сидоре... Словник української мови у 20 томах
либонь — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
либонь — Либо́нь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
либонь — ЛИБО́НЬ. 1. присл. Означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; нібито. Про Сагайдачного співали, Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандровав козак всю ніч (Котл. Словник української мови в 11 томах
либонь — Либо́нь нар. Вѣроятно, кажись. Либонь і до гробової дошки щастя не дочекаюся. Ном. № 8317. Чорна хмара наступає, либонь дощик буде. О. 1862. X. А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє. Шевч. 82. Словник української мови Грінченка