1. Великий тлумачний словник сучасної мови

люблений

лю́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. ч. до любити.

2》 у знач. прикм., рідко, Те саме, що коханий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люблений — лю́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. люблений — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. люблений — ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до люби́ти. Лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів (Леся Українка); Настрашені бояре [бояри] покликали на київський престіл Мономаха, як найбільш любленого в народі князя... Словник української мови у 20 томах
  4. люблений — КОХА́НИЙ прикм. (якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БЛЕНИЙ розм. Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою... (З. Тулуб); — Вулкасю милий, уродливий!... Словник синонімів української мови
  5. люблений — Лю́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. люблений — ЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до люби́ти. Він був добрий ученик і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. люблений — Лю́блений, -а, -е Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. І. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082. Словник української мови Грінченка