1. Великий тлумачний словник сучасної мови

люнет

люне́т

-а, ч.

1》 У машинобудуванні – пристрій для додаткового підтримування тонкої довгої заготовки, яку обробляють на металорізному верстаті.

2》 архіт. Арковий проріз у склепінні або стіні над дверима, вікном, горизонтально обмежений знизу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люнет — люне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. люнет — ЛЮНЕ́Т, а, ч. 1. У машинобудуванні – пристрій для додаткового підтримування тонкої довгої заготівки, яку обробляють на металорізному верстаті. Люнетами називають додаткові опорні пристосування, використовувані під час оброблення нетвердих валів (з навч. Словник української мови у 20 томах
  3. люнет — люне́т (франц. lunette, зменш. від lune – Місяць) 1. Пристрій у металорізних верстатах для додаткового підтримування при обробці тонких і довгих заготовок. 2. архіт. Отвір у стіні під розпалубкою склепіння. 3. військ. Відкрите укріплення на полі. 4. Зорова труба, телескоп. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. люнет — ЛЮНЕ́Т, а, ч. 1. У машинобудуванні — пристрій для додаткового підтримування тонкої довгої заготовки, яку обробляють на металорізному верстаті. Словник української мови в 11 томах
  5. люнет — (фр. — лунка) 1. Чотирибічне польове укріплення з ровом попереду і відкрите з тилу (див. бруствер). 2. Частина стіни між аркою та її підпорами. Архітектура і монументальне мистецтво