манірниця
мані́рниця
-і, ж.
Манірна жінка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манірниця — мані́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- манірниця — МАНІ́РНИЦЯ, і, ж., розм. Манірна жінка. – І хоча дурощами любовними не займаюся, одначе як справжній християнин не супроти мар'яжу; звичайно, жінку шукав би не модницю й манірницю, а просту, покірливу й хазяйновиту... (М. Словник української мови у 20 томах
- манірниця — Мані́рниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- манірниця — МАНІ́РНИЦЯ, і, ж. Манірна жінка. Словник української мови в 11 томах