маніяк
манія́к
-а, ч.
Людина, одержима якоюсь манією (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маніяк — манія́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- маніяк — див. БОЖЕВІЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
- маніяк — Шаленець, див. безумний Словник чужослів Павло Штепа
- маніяк — МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією. Іван .. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (П. Колесник); Садист, констатував я, дивлячись на нього згори. Словник української мови у 20 томах
- маніяк — манія́к (франц. maniaque, з лат. maniacus, від грец. μανία – безумство) психічно хвора людина з нав’язливими ідеями, охоплена якоюсь манією. Словник іншомовних слів Мельничука
- маніяк — Манія́к, -ка, -кові; -я́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маніяк — МАНІЯ́К, а, ч. Людина, одержима якоюсь ма́нією (у 1 знач.). Іван.. починає вдивлятися в величезне одутле вусате обличчя, що звело на нього з стіни моторошно-камінний погляд маніяка (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах