1. Великий тлумачний словник сучасної мови

маралівник

маралівни́к

-а, ч.

1》 Той, хто займається маралівництвом.

2》 Ферма, де розводять маралів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маралівник — маралівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маралівник — МАРАЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається маралівництвом. Потомственний маралівник. Словник української мови у 20 томах
  3. маралівник — МАРАЛІВНИ́К, а, ч. Той, хто займається маралівництвом. Словник української мови в 11 томах