1. Великий тлумачний словник сучасної мови

межовий

межови́й

-а, -е.

Прикм. до межа 1), 2).

|| Який визначає межу між чим-небудь.

Межові стани — психічні захворювання, які включають психопатії, неврози та деякі форми реактивних станів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межовий — межови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. межовий — (знак) розмежувальний, межувальний; (стан) Г. критичний, ід. на грані. Словник синонімів Караванського
  3. межовий — МЕЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до межа́ 1, 2. Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько); // Який визначає межу між чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. межовий — Межови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. межовий — МЕЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до межа́ 1, 2. Лани горбаті марили весною, Сховавши в грунт осоти межові (Воронько, Тепло.., 1959, 78); // Який визначав межу між чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. межовий — Межо́вий, -а, -е Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49. Словник української мови Грінченка