моргнути
моргну́ти
-ну, -неш, док.
Однокр. до моргати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моргнути — моргну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- моргнути — МОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до морга́ти. – Тебе б'ють, тебе рвуть, .. а ти стій, не моргни! (Марко Вовчок); Хто йде – не мине, То кивне, то моргне. А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Т. Словник української мови у 20 томах
- моргнути — і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови). 2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Фразеологічний словник української мови
- моргнути — БЛИ́СНУТИ (чим — засвітити щось на короткий час; чим і без додатка — засвітитися на короткий час), БЛИ́МНУТИ, МИГНУ́ТИ, МОРГНУ́ТИ розм., ШВАРНУ́ТИ діал. Знову повз двір проходять вартові.. Словник синонімів української мови
- моргнути — МОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до морга́ти. — Тебе б’ють, тебе рвуть,.. а ти стій, не моргни! (Вовчок, І, 1955, 131); Хто йде — не мине. То кивне, то моргне. А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Шевч. Словник української мови в 11 томах