мій

моя, моє.

1》 Займ. присв. до "я".

|| Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю.

|| Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною.

|| Такий, як у мене, власт. мені.

|| Який призначається мені.

|| Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу.

|| у знач. ім. моє, мого, с. Те, що належить мені.

2》 Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною.

|| Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я.

|| Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова.

|| Уживається з називанням героїв, дійових осіб – для увиразнення інтимного тону.

|| заст. Уживається з традиційним звертанням до Бога.

3》 у знач. ім. мій, мого, ч.; моя, моєї, ж., розм. Чоловік; дружина.

|| у знач. ім. мої, моїх, мн. Родичі або близькі мені люди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me