мінитися

Значення в інших словниках

1. мінитися — міни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мінитися — Мінятися, змінюватися; (виходити з рівноваги) губити витримку <�самовладу>, д. пасіювати; (- світила) затемнюватися, меркнути; (різними барвами) грати, вигравати, перлитися, полискувати, переливатися. Словник синонімів Караванського
3. мінитися — [м'інитиес'а] -н'ус'а, -ниес':а, -ниец':а, -н'ац':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
4. мінитися — МІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, недок. 1. Те саме, що міня́тися 3. Люта посуха не держить все літо, Люта зима не на рік, Міниться все, і – надійся і віруй: Горе тяжке не на вік (Дніпрова Чайка); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись... Словник української мови у 20 томах
5. мінитися — аж в оча́х мі́ниться, безос. У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об’єктів і т. ін. Таке синє поле, аж в очах міниться… (Д. Косарик). (аж) міни́тися / переміни́тися в лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
6. мінитися — ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
7. мінитися — Міни́тися, -ню́ся, -нишся, -няться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мінитися — МІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, недок. 1. Те саме, що міня́тися 3. Люта посуха не держить все літо, Люта зима не на рік, Міниться все, і — надійся і віруй: Горе тяжке не на вік (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
9. мінитися — Міни́тися, -ню́ся, -нишся гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. МВ. (О. 1862. І. 82). Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Грин. І. 46. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Чуб. Словник української мови Грінченка