1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міщанський

міща́нський

-а, -е.

1》 заст. Прикм. до міщанин (у 1 знач.).

|| Належний міщанину, міщанам.

|| Такий, як у міщан, власт. міщанам.

2》 перен. Пройнятий духом міщанства (у 2 знач.); обивательський.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міщанський — міща́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міщанський — [м'ішчан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. міщанський — МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до міщани́н 1. Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (М. Коцюбинський); – Я виріс у маленькому міщанському містечку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. міщанський — Міща́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. міщанський — МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. 1. дорев. Прикм. до міщани́н (у 1 знач.). Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. міщанський — Міщанський, -а, -е Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. Левиц. І. 241. Словник української мови Грінченка