набивачка
I наб`ивачка-и, ж., діал.
Те саме, що набивач 1).
II набив`ачка-и, спец.
Жін. до набивач.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набивачка — набива́чка іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- набивачка — НАБИ́ВАЧКА, и, ж., діал. Те саме, що наби́вач. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: – Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (з казки). НАБИВА́ЧКА, и, ж., спец. Жін. до набива́ч. Словник української мови у 20 томах
- набивачка — НАБИВА́ЧКА, и, ж., діал. Те саме, що набива́ч 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 488). НАБИВА́ЧКА, и, ж., спец. Жін. до набива́ч. Словник української мови в 11 томах
- набивачка — Набивачка, -ки ж. = набивач 1. Мнж. 104. Словник української мови Грінченка