1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надбудова

надбудо́ва

-и, ж.

1》 Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чим-небудь. Дерев'яна надбудова.

|| мор. Приміщення закритого типу, розташоване на палубі судна.

2》 Категорія історичного матеріалізму, що означає сукупність політичних, юридичних, релігійних, філософських, художніх та інших поглядів суспільства і відповідних їм установ і організацій, породжених базисом суспільства певної епохи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбудова — надбудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надбудова — НАДБУДО́ВА, и, ж. 1. Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чимсь. Німці зламали веранду, а замість неї зробили якусь незграбну надбудову, з якої обстрілювали місто (І. Словник української мови у 20 томах
  3. надбудова — див. базис і надбудова Філософський енциклопедичний словник
  4. надбудова — НАДБУДО́ВА, и, ж. 1. Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чим-небудь. Дерев’яна надбудова; // мор. Приміщення закритого типу, розташоване на палубі судна. Словник української мови в 11 томах
  5. надбудова — рос. надстройка сукупність політичних, юридичних, релігійних, філософських, етичних, естетичних та інших поглядів суспільства й відповідних їм установ і організацій, породжених економічним базисом певного суспільного ладу. Eкономічна енциклопедія