надбудова

Значення в інших словниках

1. надбудова — надбудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. надбудова — -и, ж. 1》 Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чим-небудь. Дерев'яна надбудова. || мор. Приміщення закритого типу, розташоване на палубі судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надбудова — НАДБУДО́ВА, и, ж. 1. Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чимсь. Німці зламали веранду, а замість неї зробили якусь незграбну надбудову, з якої обстрілювали місто (І. Словник української мови у 20 томах
4. надбудова — НАДБУДО́ВА, и, ж. 1. Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чим-небудь. Дерев’яна надбудова; // мор. Приміщення закритого типу, розташоване на палубі судна. Словник української мови в 11 томах
5. надбудова — рос. надстройка сукупність політичних, юридичних, релігійних, філософських, етичних, естетичних та інших поглядів суспільства й відповідних їм установ і організацій, породжених економічним базисом певного суспільного ладу. Eкономічна енциклопедія