наркотик

нарко́тик

-у, ч.

1》 Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини.

2》 розм. Те саме, що наркоман.

3》 перен. Про те, що впливає на свідомість і поведінку людини, позбавляючи її почуття реальності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркотик — нарко́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наркотик — НАРКО́ТИК, у, ч. 1. Сильнодіюча речовина, яка збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини і використовується в медицині як знеболюючий або снодійний засіб. Доктор Темір нервово тре гарячого лоба. Уже кілька ночей не спить. Словник української мови у 20 томах
  3. наркотик — син. антрацит, балда, кайф, марафет, хандра, хімія. будь-яка наркотична речовина для куріння: трава, шмаль. героїн: біле сонце пустелі, гера. для внутрішнього введення: ширево, ширка. ефедрин: джеф, соплевич. кокаїн: коко, кокс, чума. Словник жарґонної лексики української мови
  4. наркотик — НАРКО́ТИК, у, ч. 1. Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини. Доктор Темір нервово тре гарячого лоба. Уже кілька ночей не спить. Словник української мови в 11 томах