наркотик

син.

антрацит, балда, кайф, марафет, хандра, хімія.

будь-яка наркотична речовина для куріння: трава, шмаль.

героїн: біле сонце пустелі, гера.

для внутрішнього введення: ширево, ширка.

ефедрин: джеф, соплевич.

кокаїн: коко, кокс, чума.

марихуана: мар'я іванівна.

сірникова коробка марихуани: вагон, корабель.

уводити / увести наркотик: мазати / вмазати, втиратися / втертися, колотися / уколотися, ужалитися, ширятися / ширнутися.

який виготовляється з хімічних речовин: хімія.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наркотик — нарко́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наркотик — -у, ч. 1》 Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини. 2》 розм. Те саме, що наркоман. 3》 перен. Про те, що впливає на свідомість і поведінку людини, позбавляючи її почуття реальності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наркотик — НАРКО́ТИК, у, ч. 1. Сильнодіюча речовина, яка збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини і використовується в медицині як знеболюючий або снодійний засіб. Доктор Темір нервово тре гарячого лоба. Уже кілька ночей не спить. Словник української мови у 20 томах
  4. наркотик — НАРКО́ТИК, у, ч. 1. Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини. Доктор Темір нервово тре гарячого лоба. Уже кілька ночей не спить. Словник української мови в 11 томах