1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обвисати

обвиса́ти

-аю, -аєш, недок., обвиснути, -ну, -неш; мин. ч. обвис, обвисла, обвисло і обвиснув, обвиснула, обвиснуло; док.

1》 Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу.

|| від чого. Відтягуватися донизу під вагою чого-небудь.

|| Втрачати первісну форму (про тканину, одяг); витягуватися.

|| на кому – чому і без додатка. Незграбно звисати, спадати (про одяг); висіти.

|| над чим. Те саме, що нависати 1).

2》 Втрачаючи пружність, еластичність, відтягатися донизу (про шкіру).

|| Безвладно опускатися, падати (від утоми, страху і т. ін.).

|| тільки док., перен. Занедбати свою зовнішність, втративши стрункість постави.

3》 на кому – чому. Те саме, що повисати.

4》 чим, рідко. Покриватися чим-небудь висячим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвисати — обвиса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвисати — Звисати, спадати <�додолу>; (- одяг) висіти; (над чим) нависати, виснути; (на чому) зависати, повисати; (- гілля) док. ОБВИСНУТИ, ОБВАЖНІТИ. Словник синонімів Караванського
  3. обвисати — ОБВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обвис, обви́снув, ла, ло; док. 1. Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. Майор сидів, блідий, пухнасті вуси обвисли, з кінчика носа краплинами скочувався піт (П. Словник української мови у 20 томах
  4. обвисати — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути. Словник синонімів української мови
  5. обвисати — Обвиса́ти, -са́ю, -са́єш; обви́снути, -ну, -неш; обви́с, -ви́сла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обвисати — ОБВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. обвис, обвиснув, ла, ло; док. 1. Звішуючись, опускатися, спадати донизу; звисати додолу. Майор сидів, блідий, пухнасті вуси обвисли, з кінчика носа краплинами скочувався піт (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах