облава
обла́ва
-и, ж.
1》 мисл. Полювання, за якого оточується місце, де перебуває звір.
|| Ланцюг загоничів, які оточують звіра.
2》 Оточення місця, де перебувають або можуть перебувати переслідувані особи, з метою їх затримання, арешту.
|| Особи, які беруть участь в оточенні, затриманні кого-небудь.
3》 діал. Натовп.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облава — обла́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- облава — (на звіра) облога, ПОЛЮВАННЯ; (на людей) хапання, виловлювання, нагінка; ЗБ. (учасники облави) загоничі, облавники, зн. гицлі; З. здвиг, натовп. Словник синонімів Караванського
- облава — ОБЛА́ВА, и, ж., на кого і без дод. 1. мисл. Полювання, при якому оточують місце, де перебуває звір. Вранці виїхали комісари до козацького табору з Яном Жолкєвським на чолі, а інші улаштували облаву на ведмедів (З. Словник української мови у 20 томах
- облава — ОБЛА́ВА мисл. (полювання, при якому оточується місце, де перебуває звір), ОБЛО́ГА, ОКЛА́Д. Допоміжним засобом існування було полювання на велику дичину, яку ловили, влаштовуючи облави (з посібника)... Словник синонімів української мови
- облава — ОБЛА́ВА, и, ж. 1. мисл. Полювання, при якому оточується місце, де перебуває звір. Вранці виїхали комісари до козацького табору з Яном Жолкєвським на чолі, а інші улаштували облаву на ведмедів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 224)... Словник української мови в 11 томах
- облава — Облава, -ви ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325. Словник української мови Грінченка