1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опостінь

опості́нь

див. опостін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опостінь — опості́нь прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. опостінь — ОПОСТІ́НЬ, ОПОСТІ́Н, присл., рідко. 1. Стіна в стіну, за стіною; поруч. Допоміг розкрити таємну організацію студент, провокатор О. Петров, який мешкав опостінь з М. Гулаком (з наук. літ.); Перелякалась жінка .. Словник української мови у 20 томах
  3. опостінь — ОПОСТІ́НЬ, ОПОСТІ́Н, присл., рідко. 1. Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч. Допоміг розкрити таємну організацію студент, провокатор О. Петров, який мешкав опостінь з М. Гулаком (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 246). Словник української мови в 11 томах