оселя
осе́ля
-і, ж.
1》 Житловий будинок разом із двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба.
|| чого, заст. Сукупність будівель, що мають певне призначення.
2》 Приміщення для проживання людей; житло.
|| Місце поселення живих істот взагалі.
3》 діал. Селище, поселення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оселя — (місце безпосереднього проживання) житло, (де є інші будівлі) садиба. Словник синонімів Полюги
- оселя — осе́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- оселя — І, ор. -лею. 1. Житловий будинок разом з господарськими будівлями; житло. На вигоні понад балкою., росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О.Стороженко); Свіжий, холодний вітер обвіяв його, коли він вийшов з оселі (Г.Хоткевич). 2. Приміщення для проживання людей; житло. Літературне слововживання
- оселя — Садиба, двір, обійстя, селитьба, дворище, р. осад; (людська) ЖИТЛО, ев. Палестина; Г. селище, поселення. Словник синонімів Караванського
- оселя — I апартаменти, барліг (знев.), барлога (т.с.), гніздечко, гніздо, господа, господонька, двір, дворик, дворище, дідинець, дім, домівка, житво, житло, загумення, загуменок, задвірки, задвірок, задвір'я, заїзд, заїмка, займище, зимівник (козацький)... Словник синонімів Вусика
- оселя — ОСЕ́ЛЯ, і, ж. 1. Житловий будинок разом з двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. На вигоні понад балкою .. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Словник української мови у 20 томах
- оселя — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
- оселя — Осе́ля, -лі, -лею; осе́лі, осе́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оселя — ОСЕ́ЛЯ, і, ж. 1. Житловий будинок разом з двором, господарськими будівлями і городом; дворище, садиба. На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (Стор. Словник української мови в 11 томах
- оселя — Оселя, -лі ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у. Словник української мови Грінченка