1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ось

част.

1》 вказ. Уживається для вказування на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом).

|| Уживається для вказування на предмет, що його кому-небудь передають або пропонують.

2》 вказ. Уживається в описах, розповідях для вказування на який-небудь факт, подію, явище і т. ін., на послідовність їх перебігу в часі тощо (часто з повторенням).

|| Уживається для вирізнення як типового окремого предмета, факту, події і т. ін.

|| Уживається перед логічно наголошуваними словами для підсилення, вирізнення їх.

3》 підсил. У сполуч. із займ. та займенниковими присл. уживається для підсилення, уточнення їх змісту або зосередження уваги на дальшому повідомленні.

|| Уживається в емоційно забарвлених реченнях для підсилення якісної або кількісної характеристики кого-, чого-небудь.

4》 вказ. Уживається для уточнення, конкретизації різних обставин дії.

|| Уживається для вказування на раптовість, несподіваність якої-небудь дії.

|| Уживається в знач. скоро, незабаром.

|| Уживається в знач. тут, у цьому місці.

5》 вказ. Уживається для уточнення якого-небудь факту, при висловленні підсумку до сказаного.

|| Уживається для вказування на який-небудь наслідок.

6》 вказ. Уживається при повідомленні про що-небудь сподіване, довгоочікуване у знач. нарешті.

Аж ось — а) коли раптом; несподівано; б) нарешті.

7》 підсил. Уживається з дієсловами наказового способу для висловлення спонукання, заохочення, для пом'якшення наказу, щоб привернути увагу співрозмовника і т. ін.

|| Уживається для висловлення перестороги, попередження, погрози і т. ін.

|| Уживається для висловлення якої-небудь обіцянки, при передбаченні чогось і т. ін.

Ось [воно] що; Ось [воно] як — уживається при констатації якого-небудь факту, супроводжуваної подивом, захопленням чи іронією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ось — Вісь [XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. Словник з творів Івана Франка
  2. ось — ось прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. ось — ОСЬ – ОТАКИЙ, ОТОЙ тощо. Поряд із вказівним значенням частка ось у сполученні із займенниками та займенниковими прислівниками вживається для підсилення, уточнення їхнього змісту, зосередження уваги на дальшому повідомленні. Літературне слововживання
  4. ось — див. близько; тут Словник синонімів Вусика
  5. ось — ОСЬ, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом). За вікном чутно голос Милевського: “Дозвольте спитати, чи тут живе m-llе Гощинська?... Словник української мови у 20 томах
  6. ось — он (ось) (воно́) як. Уживається для вираження захоплення, подиву або іронічного ставлення до чого-небудь. — Он воно як! Це дивне діло! Признаться, де вже я не був — Такого дива я не чув… (Л. Глібов); — Ніякого наказу… я не одержував.. — Ах, он як!... Фразеологічний словник української мови
  7. ось — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив. Словник синонімів української мови
  8. ось — Ось, присл.; ось-о́сь; ось-о́сьде; о́сь же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ось — ОСЬ, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом). За вікном чутно голос Милевського: "Дозвольте спитати, чи тут живе т-llе Гощинська?" Жіночий голос відповідає: — Тут, ось її двері (Л. Словник української мови в 11 томах
  10. ось — Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Левиц. І. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. Котл. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Словник української мови Грінченка