от

част.

1》 вказ. Указує на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом); ось.

|| Указує на предмет, що його кому-небудь передають або пропонують.

2》 вказ. Уживається в описах, розповідях для вказування на який-небудь факт, подію, явище і т. ін., на послідовність їх перебігу в часі тощо (часто з повторенням).

|| Уживається перед логічно наголошуваними словами для підсилення, вирізнення їх.

|| Уживається для вирізнення як типового окремого предмета, факту, події, явища і т. ін. у знач. наприклад.

|| Уживається в порівняльних зворотах, зіставленнях як от, от як, от ніби, от мов та ін.

3》 підсил. Уживається при займенниках для підсилення їхнього змісту або для зосередження уваги на дальшому повідомленні.

4》 вказ. Уживається для уточнення, конкретизації різних обставин дії.

|| Уживається для вираження раптовості, несподіваності якої-небудь дії у знач. раптом, несподівано.

|| Уживається при повідомленні про що-небудь сподіване, довгоочікуване у знач. нарешті.

5》 вказ. Уживається для підведення підсумку до сказаного.

|| У сполученні з так уживається для висловлення категоричного висновку про що-небудь.

|| Указує на який-небудь наслідок.

|| Указує на несподіваний поворот якої-небудь дії, ситуації і т. ін.

6》 вказ. Уживається для вказування на яку-небудь суперечливу ситуацію, при протиставленні.

7》 підсил. Уживається з дієсловами наказового способу для висловлення спонукання, заохочення до чого-небудь, для пом'якшення наказу, щоб привернути увагу співрозмовника і т. ін.

|| Уживається з дієсловами умовного способу для висловлення якого-небудь бажання.

|| Уживається для висловлення перестороги, погрози, докору, попередження і т. ін.

|| Уживається для висловлення якої-небудь обіцянки, якогось передбачення і т. ін.

8》 підсил. Уживається у вигукових реченнях для підсилення їхньої емоційної забарвленості (для висловлення захоплення, подиву, іронії, невдоволення і т. ін.).

9》 Уживається в значенні вставного слова.

10》 Уживається в значенні результативного сполучника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. от — от частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. от — ОТ, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом); ось. Тут і село якраз .. От мурована церква з високою дзвіницею (Марко Вовчок); [Вігіл:] Що тут таке?... Словник української мови у 20 томах
  3. от — он (от) воно́ що! Уживається для вираження сильного здивування з якого-небудь приводу або здогаду про щось. — Еге, так от воно що! Тут догадався дід, що чортяка та закохався у відьму (М. Фразеологічний словник української мови
  4. от — НАПРИ́КЛАД вставн. сл. (ужив. при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні: вводить у речення слова, що служать для ілюстрації, пояснення попереднього викладу), СКАЖІ́МО у знач. вставн. сл., ПРИМІ́РОМ розм.; ДЛЯ ПРИ́КЛАДУ (ужив. Словник синонімів української мови
  5. от — О́т, от-о́т, присл.; о́т де, о́т що, о́т як; от сті́льки. От тобі́ й на! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. от — ОТ, част. 1. вказ. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом); ось. Тут і село якраз.. От мурована церква з високою дзвіницею (Вовчок, І, 1955, 95); [Вігіл:] Що тут таке?... Словник української мови в 11 томах
  7. от — Писаре́ць, -рця́ м. ум. от. писарь. Словник української мови Грінченка